біб

бо́бу, ч.

1) Однорічна городня рослина, що має в стручках поживні плоди.

2) Плоди цієї рослини.

3) Дрібний плід, стручок деяких городніх і польових культур із родини бобових.

••

На боба́х перев. із сл. зоставатися, сидіти, зоставляти і т. ін. — без нічого, ні з чим.